Персональний сайт

В Україні запустили сайт Всеукраїнської школи онлайн

tatjanalazorenko — Sat, 12 Dec 2020 15:51:00 GMT

В Україні презентували платформу для дистанційного та змішаного навчання «Всеукраїнська школа онлайн».

У Міністерстві освіти зазначають, що платформа створена з метою забезпечення рівного доступу до якісної шкільної освіти учнів 5-11 класів в умовах дистанційного навчання.

На сайті Всеукраїнської школи онлайн розміщені матеріали, що пройшли експертизу та відповідають державним освітнім стандартам.

За словами в.о. міністра освіти Сергія Шкарлета, в умовах стрімкого поширення пандемії важливо забезпечити захист здоров’я та життя кожного учасника освітнього процесу.

«Водночас ми розуміємо, що процес навчання не повинен зупинятися. Саме тому, аби всі учасники освітнього процесу отримали належну підтримку передусім у разі впровадження дистанційного навчання, ми запустили «Всеукраїнську школу онлайн». Та актуальність створення національної освітньої платформи зумовлена не тільки викликами, пов’язаними з поширенням COVID-19, а й стратегічною необхідністю забезпечення сталості та якості навчального процесу та рівного доступу до знань для всіх учнів України незалежно від їх місця проживання та наявних ресурсів», – підкреслив Сергій Шкарлет.

Планується, що Всеукраїнська школа онлайн забезпечить учнів відеопоясненнями, конспектом, тестами та можливістю відслідковувати свій навчальний прогрес. А вчителів – необхідними методичними рекомендаціями та прикладами застосування сучасних освітніх технологій.

Наразі контент платформи розрахований на два тижні навчання відповідно до календарного плану, та щотижня він буде доповнюватися.

Готовність шкіл до роботи в умовах пандемії: дані PISA

tatjanalazorenko — Thu, 26 Nov 2020 14:57:26 GMT

Нашим освітянам (як керівництву, так і педагогам) варто нарешті почати оцінювати себе об’єктивно, зокрема й звітуючи «наверх» про наявні ресурси для забезпечення якісного дистанційного навчання і про свою спроможність його здійснювати.

Чергове число матеріалів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) «PISA in Focus», оприлюднене й українською мовою, присвячене питанню «Чи були школи обладнані, а учні готові до навчання дистанційно?».

Міжнародні експерти схарактеризували ситуацію із забезпеченням шкіл у різних країнах світу освітніми онлайновими платформами для дистанційного навчання та професійними ресурсами, які доступні вчителям, щоб навчитися користуватися цифровими пристроями, станом на 2018 рік, тобто якраз напередодні епідемії COVID-19.

Україна серед інших країн світу, як свідчать дані PISA…
…

Тут зараз пропоную зупинитися й спробувати пригадати ситуацію з рівнем готовності вчителів до роботи онлайн, із обладнанням наших шкіл потужними комп’ютерами, якісним програмним забезпеченням, освітніми онлайн-платформами у 2018 році.

Пригадали?

Тепер згадайте 2019/20 навчальний рік, коли вдарила криза й школи змушені були в авральному порядку переходити на дистанційку… Наскільки добре наші школи виявилися тоді забезпеченими потужними комп’ютерами, якісним програмним забезпеченням, дієвими освітніми онлайновими платформами, наскільки високим виявився тоді рівень готовності вчителів до роботи онлайн? Пригадали?

Чи узгоджуються ваші спогади про 2018 рік зі спогадами про 2019/20 навчальний рік?

А можливо, вони узгоджуються з баченням ситуації т. в. о. Міністра освіти і науки станом на жовтень 2020 року, згідно з яким «Україна на сьогодні відносно готова до дистанційної форми освіти»?

А тепер, оскільки завдяки попередньому «мисленнєвому експерименту» ви, як можна припустити, уже дали собі певні відповіді на поставлені питання, спробуйте, не дивлячись на наведений нижче графік, спрогнозувати, де серед майже 80 країн / економік, які брали участь у дослідженні PISA, могла бути наша країна у 2018 році за відсотком учнів шкіл, директори яких погодились або цілком погодились із тим, що в них у школі наявна ефективна освітня платформа для підтримки онлайн-навчання.

Якою була у 2018 році Україна на тлі інших країн світу?

Серед 30 країн / економік із найкращим забезпеченням шкіл ефективними освітніми платформами?
Серед 30 країн / економік із посереднім рівнем забезпечення шкіл ефективними освітніми платформами?
Серед 30 країн / економік із найгіршим рівнем забезпечення шкіл ефективними освітніми платформами?

Спрогнозували? Чесно робили прогноз? Ну що ж, зараз подивіться на діаграму зі згаданого на початку статті «фокусу».

Доступна ефективна освітня платформа для підтримки онлайн-навчання

Відсоток учнів шкіл, директори яких погодились або цілком погодились із тим, що в них у школі наявна ефективна освітня платформа для підтримки онлайн-навчання

Примітки: Статистично істотні значення відображаються темнішими тонами.

1. Соціально-економічно неблагополучна (благополучна) школа – це школа, соціально-економічний профіль якої (тобто середній соціально-економічний статус учнів у школі) знаходиться в нижній (верхній) чверті PISA-індексу економічного, соціального та культурного статусу серед усіх шкіл відповідної країни / економіки.

Країни та економіки впорядковано відповідно до зменшення відсотка шкіл, у яких є ефективна платформа підтримки онлайн-навчання.

Джерело: База даних OECD, PISA-2018, Таблиця V.B1.5.15 і Таблиця V.B1.5.16.

Хочеться вірити, що ваш прогноз справдився й ви дійсно маєте докази того, що наша шкільна система освіти станом на 2018 рік була однією з 30 найкращих у світі в аспекті забезпечення шкіл ефективними освітніми онлайновими платформами, за посередництва яких учителі могли взаємодіяти між собою та з учнями, якісно провадячи освітній процес (66% забезпеченості).

Якщо вірити словам керівників шкіл у 2018 році, то цілком логічним було б припускати, що у 2019/20 навчальному році наші школи доволі легко могли ефективно зреагувати на кризу COVID-19. Чи не так?

Зреагували?.. Легко?.. Ефективно?..

Поміркувати є над чим…

А зараз продовжмо розвивати нашу спроможність прогнозувати, спробувавши, знову ж таки не дивлячись на наступну діаграму, припустити, як у 2018 році в наших школах були справи з доступністю для вчителів ефективних професійних ресурсів щодо використання цифрових пристроїв в освітньому процесі.

Якою була у 2018 році Україна на тлі інших країн світу?

Серед 30 країн / економік із найкращою доступністю для вчителів професійних ресурсів щодо використання цифрових пристроїв?
Серед 30 країн / економік із посередньою доступністю для вчителів професійних ресурсів щодо використання цифрових пристроїв?
Серед 30 країн / економік із найгіршою доступністю для вчителів професійних ресурсів щодо використання цифрових пристроїв?

Ефективні професійні ресурси, які доступні вчителям, щоб навчитися користуватися цифровими пристроями

Відсоток учнів у школах, директори яких погодились або цілком погодились із тим, що в них учителям доступі ефективні професійні ресурси щодо використання цифрових пристроїв

Примітка: Статистично істотні значення відображаються темнішими тонами.

Джерело: OECD, база даних PISA-2018, Таблиця V.B1.5.15 і Таблиця V.B1.5.16.

Ваш прогноз підтвердився?

Можна припустити, що під впливом досвіду проходження першого «квесту», ви, незалежно від того, що собі думали на початку статті, обрали, імовірно, першу опцію. І не помилилися: виявляється, Україна й тут серед 30 найкращих. Але водночас і помилилися, бо вона не просто серед 30, а серед 10 найкращих: на думку більш ніж 80% керівників вітчизняних закладів освіти, у 2018 році наші вчителі мали надзвичайні можливості для підвищення рівня професійної майстерності в галузі використання ІКТ в освітньому процесі.

Отже, доводиться констатувати: якщо довіряти словам керівників шкіл у 2018 році, то цілком упевнено можна стверджувати, що до початку епідемії COVID-19 наші школи мали б бути готові легко й спокійно перейти на якісну дистанційку.

Перейшли?.. Легко?.. Спокійно?..

Я щиро б тішився, якби це було так, але…

У простій сільській школі «з ефективною освітньою онлайн-платформою та вчителями, які мали професійні ресурси, щоб навчитися використовувати ІКТ в освітньому процесі», де навчаються четверо моїх племінників, дистанційне навчання як на початку епідемії, так і сьогодні має такий вигляд: сфотографовані найчастіше написані від руки завдання (часто це переліки тем і вправ з підручників) учителі надсилають у вайбері дітям / батькам, а ті, своєю чергою, фоточки якось виконаних завдань повертають назад… І добре хоч так. А деінде ситуація була й гіршою, а деінде вона й донині залишається складною…

Це пов’язано з багатьма чинниками (типом закладу освіти, місцем його розташування, наповнюваністю тощо, тощо, тощо). Про ці чинники та їхній зв’язок зі спроможністю наших шкіл станом на 2018 рік забезпечувати дистанційне навчання можна більш детально почитати в розділі 5 Національного звіту за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018.

Фахівці ОЕСР наголошують: «Оскільки COVID-19 впливає на життя та освіту багатьох людей у всьому світі, уряди та школи повинні приймати жорсткі рішення щодо ефективного розподілу своїх ресурсів. Результати PISA-2018 можуть допомогти в цьому, окресливши: 1) підгрупи учнів чи шкіл, які можуть найбільше постраждати від кризи; 2) цифрові ресурси та підтримку, які можуть знадобитися для допомоги вчителям і учням; та 3) конкретні політики та практики, пов’язані з цифровими технологіями, які мають найбільший вплив на успішність і справедливість в освіті».

Абсолютно підтримуючи дослідників у їхній переконаності в тому, що об’єктивні дані PISA можуть допомогти системам освіти приймати правильні й ефективні рішення, особливо в кризових ситуаціях, усе ж доводиться з прикрістю визнавати: ця переконаність має під собою ґрунт там, де зібрані дані відповідають реальному стану речей. У випадку ж з Україною є великі сумніви щодо того, що відповіді керівників наших закладів загальної середньої освіти щодо наявності освітніх онлайн-платформ і професійної підготовки вчителів до роботи з ІКТ були у 2018 році чесними й об’єктивними. Якби це було не так – то…

Одним словом, нашим освітянам (як вищому керівництву, так і керівникам закладів освіти й педагогам) варто нарешті почати оцінювати себе об’єктивно, зокрема й звітуючи «наверх» про наявні ресурси для забезпечення якісного дистанційного навчання і про свою спроможність його здійснювати дійсно якісно. І можливо, тоді щось почне змінюватися на краще. «Пізнайте правду, і правда визволить вас» (Ів. 8, 32).

Василь Терещенко, для Освіта.ua

коронавірус реформа середньої освіти PISA в Україні

Поширити

Освіта.ua
23.11.2020

Уряд готується до можливого карантину зимових свят

tatjanalazorenko — Thu, 26 Nov 2020 14:54:33 GMT

Мови про запровадження більш жорстких карантинних заходів зараз не йде. Водночас Кабінет Міністрів готується до всіх можливих сценаріїв, зокрема і до можливого введення карантину зимових свят.

Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Кабінету Міністрів.

За його словами, збільшення контактів між людьми у період зимових свят може дати значний поштовх до сплеску епідемії.

«Ми розуміємо, що кінець грудня та початок січня — це період новорічних свят. Це зустрічі, ярмарки, тісні контакти між людьми. І все це може дати значний поштовх до сплеску хвороби, якого медична система може не витримати. Уряд не приховує та говорить відкрито, що ми розробляємо план реагування на випадок погіршення ситуації», — заявив Шмигаль.

Також він додав, що кроки уряду мають бути зрозумілими й передбачуваними для людей та бізнесу.

Очільник уряду нагадав, що в Україні діють обмеження помаранчевої зони та карантин вихідного дня. Він підкреслив, що остаточну ефективність та результат такої моделі можна буде оцінити на початку грудня.

«Вже зараз ми фіксуємо зменшення мобільності населення. За даними операторів мобільного зв’язку, через запровадження карантину вихідного дня мобільність населення опустилася до найнижчого рівня з часу повного карантину навесні. Менша мобільність людей означає зменшення ймовірності зараження, і відповідно розривається ланцюг зараження», — зазначив Денис Шмигаль.

Як підкреслив прем’єр, результатом всіх цих заходів має стати вихід на плато за кількістю захворілих на початок грудня.

«Певне покращення ситуації ми можемо бачити вже сьогодні й за кількістю зайнятих ліжкомісць і за кількістю захворілих», — відзначив він.

Для напрацювання оптимальної моделі протиепідемічних заходів, уряд співпрацює з місцевою владою, з міськими головами та бізнесом.

«Минулого тижня уряд розіслав опитування всім очільникам міст щодо того, які протиепідемічні обмеження вони вбачають найбільш доцільними та оптимальними. Вже маємо думку голів ОДА. Тепер очікуємо на позицію міських голів», — зазначив Денис Шмигаль.

коронавірус

25.11.2020

10 безкоштовних онлайнсервісів для роботи проактивного вчителя

tatjanalazorenko — Thu, 12 Dec 2019 15:05:30 GMT

На сторінку Інформатика додано посилання на 10 безкоштовних онлайнсервісів для роботи проактивного вчителя.

Добірка онлайнплатформ, за допомогою яких можна зробити освітній процес ефективнішим і різноманітнішим, а комунікацію з учнями – зручнішою.

Правила нарахування балів за завдання ЗНО

tatjanalazorenko — Thu, 28 Nov 2019 13:55:29 GMT

Наказом Українського центру оцінювання якості освіти №154 від 31 жовтня 2019 року затверджено Схеми нарахування балів за виконання завдань сертифікаційних робіт зовнішнього незалежного оцінювання 2020 року.

Згідно з документом, при проведенні зовнішнього незалежного оцінювання абітурієнти працюватимуть з 10 типами завдань, що оцінюватимуться наступним чином.

1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Такі завдання складаються з основи (умови завдання) та трьох, чотирьох або п’яти варіантів відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважається виконаним, якщо учасник ЗНО вибрав і позначив відповідь у бланку відповідей А.

1 бал буде зарахований, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді на завдання не надано.

Завдання з вибором однієї правильної відповіді використовуються у тестах ЗНО з української мови і літератури, історії України, іноземних мов (англійської, німецької, французької, іспанської), математики, фізики, біології, хімії, географії.

2. Завдання на встановлення відповідності («логічні пари»)

Ці завдання складаються з основи та двох стовпчиків інформації, позначених цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Виконання завдання передбачає встановлення відповідності (утворення «логічних пар») між інформацією, позначеною цифрами та буквами.

Завдання вважається виконаним, якщо учасник ЗНО зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 3 або від 1 до 4) і колонок (букви від А до Д) у таблиці бланка відповідей А.

Учасник ЗНО отримує 1 бал за кожну правильно встановлену відповідність («логічну пару»), тобто може набрати максимум 3 або 4 бали за таке завдання в залежності від предмету. 0 балів буде зараховано за будь-яку «логічну пару», якщо відповідь є неправильною, зроблено більше однієї позначки в рядку чи відповіді на завдання не надано.

Завдання з інформацією, позначеною цифрами від 1 до 3, використовуються на ЗНО з математики та хімії.

Завдання з інформацією, позначеною цифрами від 1 до 4, використовуються на ЗНО з української мови і літератури, історії України, фізики, біології та географії.

3. Завдання на визначення правильності/неправильності твердження

У завданнях пропонується визначити правильність чи неправильність поданого твердження відносно змісту прослуханого/прочитаного. Завдання вважається виконаним, якщо учасник ЗНО вибрав і позначив відповідь у бланку А.

Якщо варіант правильний – зараховується 1 бал. Якщо ж вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді чи відповіді на завдання не надано взагалі – учасник отримає 0 балів.

Такі завдання використовуються на ЗНО з англійської, німецької та іспанської мов.

4. Завдання на встановлення відповідності

У цьому завданні пропонується підібрати заголовки до текстів/частин текстів із наведених варіантів; твердження/ситуації до оголошень/текстів; запитання до відповідей або відповіді до запитань.

Завдання буде зарахованим, якщо учасник ЗНО встановив відповідність і позначив варіант відповіді в бланку відповідей А. 1 бал зараховується за правильно встановлену відповідність, в усіх інших випадках – 0 балів.

Такі завдання містяться у тестах з англійської, німецької та іспанської мов.

5. Завдання на заповнення пропусків у тексті

У завданні пропонується доповнити абзаци/речення в тексті реченнями/частинами речень, словосполученнями/словами із наведених варіантів. Завдання вважається виконаним, якщо учасник ЗНО вибрав і позначив варіант відповіді в бланку відповідей А.

Предмети, на яких використовуються такі завдання, - англійська, німецька, французька та іспанська мови.

6. Завдання на встановлення правильної послідовності

Завдання складається з основи та переліку подій (явищ, фактів, процесів тощо), позначених буквами, які потрібно розташувати в правильній послідовності, де перша подія/дія має відповідати цифрі 1, друга – цифрі 2, третя – цифрі 3, четверта – цифрі 4.

Завдання вважається виконаним, якщо учасник ЗНО зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (букви від А до Г) у таблиці бланка відповідей. Відповідно буде зараховано 3 бали, якщо правильно вказано послідовність усіх подій/дій; 2 бали, якщо правильно вказано першу й останню події/дії; 1 бал, якщо правильно вказано або першу, або останню подію/дію; 0 балів за будь-яку правильно вказану подію/дію, якщо зроблено більше однієї позначки в рядку, неправильно вказано першу й останню події чи відповіді не надано взагалі.

Такі завдання використовуються для перевірки знань з історії України.

7. Завдання з вибором трьох правильних відповідей із семи запропонованих варіантів відповіді

Ці завдання складаються з основи та семи варіантів відповіді, позначених цифрами, серед яких лише три правильні. Завдання вважається виконаним, якщо учасник ЗНО вибрав і записав три відповіді (цифри)у бланку відповідей А.

За кожен правильно вказаний варіант відповіді (цифру) учасник отримує 1 з 3 можливих балів; 0 балів отримує учень, якщо не вказано жодного правильного варіанта відповіді (цифри), або один варіант відповіді (цифра ) вказано тричі, або відповіді на завдання не надано. Порядок написання цифр значення не має.

Такі завдання подаються на ЗНО з історії України і географії.

8. Завдання з вибором трьох правильних відповідей із трьох груп запропонованих варіантів відповідей

Воно передбачає наявність основи та трьох груп (стовпчиків) відповідей, позначених цифрами; у кожній групі лише одна відповідь правильна. Завдання вважається виконаним, якщо учасник ЗНО вибрав з кожної групи (стовпчика) і послідовно записав три відповіді (цифри) в бланку відповідей А.

За виконання цього завдання учасник ЗНО може набрати від 0 до 3 балів – 1 бал за кожну правильно подану відповідь. Слід звернути увагу, що в цьому типі завдань порядок написання цифр має значення – вимагається сувора послідовність.

Таке завдання виконуватимуть учасники зовнішнього незалежного оцінювання з біології.

9. Завдання відкритої форми з короткою відповіддю

Такі завдання поділяються на 2 типи.

Структуровані складаються з основи та двох частин і передбачають розв’язування задачі. Завдання вважається виконаним, якщо учасник ЗНО, здійснивши відповідні числові розрахунки, записав, дотримуючись вимог і правил, відповіді до кожної з частин завдання в бланку відповідей А.

Учасник ЗНО може отримати 0 балів (не виконано чи виконано неправильно), 1 бал (правильно виконана будь-яка 1 частина) чи 2 бали.

Такі структуровані завдання використовуються для перевірки навчальних досягнень у тестах з фізики та математики.

Неструктуровані складаються тільки з основи і передбачають розв’язування задачі. Завдання вважається виконаним, якщо учасник ЗНО, здійснивши відповідні числові розрахунки, записав, дотримуючись вимог і правил, кінцеву відповідь в бланку відповідей А.

За правильне виконання такого завдання учасник отримує 2 бали, у іншому випадку – 0 балів.

Неструктуровані завдання використовуються у тестах з фізики, математики, хімії та географії.

10. Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю

Такі завдання на зовнішньому незалежному тестуванні мають наступні предмети: математика, українська мова й література, іноземні мови (англійська, німецька, французька, іспанська).

З математики завдання складається з основи та передбачає розв’язування задачі. Завдання вважається виконаним, якщо учасник ЗНО в бланку відповідей Б навів пояснення всіх етапів розв’язання, зробив посилання на математичні факти, з яких випливає те чи інше твердження, проілюстрував розв’язання задачі рисунками, графіками тощо. Максимум за таке завдання з математики можна набрати 4 або 6 балів залежно від різновиду завдання.

Для перевірки знань з іноземних (англійської, французької, німецької, іспанської) мов завдання передбачає створення учасником ЗНО власного висловлення відповідно до запропонованої комунікативної ситуації в бланку відповідей Б. За його виконання учасник може набрати від 0 до 14 балів.

Завдання з української мови та літератури передбачає створення учасником ЗНО власного аргументованого висловлення на дискусійну тему в бланку відповідей Б. Максимально можлива кількість балів за таке завдання – 20.

Слід зазначити, що оцінювання та нарахування балів за виконання останнього типу завдань здійснюється під час перевірки бланків відповідей Б спеціально підготовленими екзаменаторами відповідно до Схем оцінювання завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю, ухвалених предметними фаховими комісіями з відповідного предмета.

Матеріал підготовлено на підставі наказу УЦОЯО №154 від 31. 10. 2019 року.

ДОРОЖНЯ КАРТА УЧАСНИКА ЗНО

Реєстрація для участі у пробному ЗНО триватиме з 3 до 24 січня 2020 року

tatjanalazorenko — Tue, 26 Nov 2019 07:54:02 GMT

Що я знаю з певного предмета, який у мене рівень підготовки, скільки тестових балів я можу набрати під час ЗНО, над чим мені потрібно ще попрацювати… На ці та інші запитання щороку випускники закладів освіти задовго до ЗНО можуть отримати відповідь під час пробного зовнішнього незалежного оцінювання.

Участь у пробному тестуванні дає можливість учасникам попрацювати з тестами, що відповідають вимогам Програм, характеристикам і структурі сертифікаційних робіт основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання 2020 року, попрактикуватися в заповненні бланків відповідей, психологічно налаштуватися на проходження зовнішнього незалежного оцінювання та навчитися ефективно розподіляти час.

Реєстрація для участі у пробному ЗНО триватиме з 3 до 24 січня 2020 року. Зареєструватися можна буде на сайтах регіональних центрів оцінювання якості освіти.

Пробне ЗНО з української мови і літератури відбудеться 21 березня, з історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії, іноземних мов (англійської, іспанської, німецької та французької) — 28 березня. У день проведення пробного тестування кожний зареєстрований учасник може пройти тест з одного навчального предмета.

Пробне зовнішнє незалежне оцінювання є платною послугою для учасників та неприбутковою для організаторів і проводиться за кошти фізичних і юридичних осіб. Вартість одного тестування для одного учасника буде оголошено до 11 грудня сайтах регіональних центрів оцінювання якості освіти.

Урок Пам'яті

tatjanalazorenko — Tue, 26 Nov 2019 07:48:22 GMT

Підготувати урок Пам’яті жертв Голодомору – складне завдання. Його непросто провести і важко сприймати. Треба чітко розуміти алгоритм подачі інформації учням різного віку. У Вільшанській ЗОШ І-ІІІ ст такий урок провели класні керівники 7-10 класів. Захід був проведений за допомогою інформаційних технологій.

У МОН відкликають лист щодо статусу суб’єкта підвищення кваліфікації

tatjanalazorenko — Mon, 25 Nov 2019 07:13:41 GMT

Лист МОНУ № 4/3213-19 від 19.11.2019

Органи управління у сфері освіти,
заклади освіти

У зв’язку зі зверненнями, що надходять від юридичних і фізичних осіб стосовно набуття статусу суб’єкта підвищення кваліфікації (далі – Суб’єкт) відповідно до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних та науково- педагогічних (працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №800 (далі – Порядок), інформуємо.

Відповідно до абзацу першого пункту 9 Порядку «суб’єктом підвищення кваліфікації може бути заклад освіти (його структурний підрозділ), наукова установа, інша юридична чи фізична особа, у тому числі фізична особа -підприємець, що надає освітні послуги з підвищення кваліфікації педагогічним та/або науково-педагогічним працівникам».

Згідно з пунктом 10 Порядку важливою умовою набуття відповідного статусу визначено (забезпечення потенційним (Суб’єктом відкритості і доступності інформації про кожну власну програму підвищення кваліфікації шляхом її оприлюднення згідно з порядком, критеріями відбору та умовам. оприлюднення програм, що затверджуються МОН.

Проєкт відповідного нормативно-правового акта наразі: підготовлено Міністерством та найближчим часом буде оприлюднено для громадського обговорення.

З огляду на зазначене директорат відкликає лист від 30.09.2019 за № 4/2181-19, у якому ТОВ «Всеосвіта» згадується як Суб’єкт, до моменту оприлюднення ним програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників у порядку, визначеному законодавством.

Генеральний директор А.О.Осмоловський

Завантажити: Лист МОНУ № 4/3213-19 від 19.11.2019

Відповіді на запитання про підвищення кваліфікації педагогів

tatjanalazorenko — Wed, 13 Nov 2019 05:10:18 GMT

Для ознайомлення натисніть на зображення

Роз'яснення щодо Порядку підвищення кваліфікації педагогічних працівників

tatjanalazorenko — Wed, 13 Nov 2019 05:02:11 GMT

Для ознайомлення натисніть на зображення